розвішування ярликів
Mar. 4th, 2025 10:02 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
malyj_gorganПісля остаточної прямої підтримки трампом росії і радісного ентузіазму республіканців в підтримці трампа і його починань уже навіть найдрімучішим нашим тут і по закордонах має все стати ясно. Нє, воно було ясно уже давно, але можна ще було прикриватися якимись теоріями змови і шизофренічними "мноґоходовочками". Все стало ясно на момент голосування за озброєння влітку 2024, але раптом хтось провів минулий рік в комі з вухами затканими ватою. Зараз і через заткані вуха не пропустиш.
Словом, якщо хтось каже, що він підтримує Україну і при цьому вважає нормальним голосувати за республіканців США, то це одне з трьох:
* Або брехня
* Або дурість
* Або підлість
Інших варіантів нема, всі сценарії -- суміш цих трьох. Прекрасно видно, що більшості республіканців плювати на Україну, а велика меншість прямо i неприховано виступає проти України, відверто підтримуючи москву. Ця меншість -- при владі, а більшість зробить все, щоби до цієї меншості хоч якось примазатися. Це не лише простигосподи, президент США, і його нарваний віцик. Це і весь республіканський Сенат, і вся Палата Представників. Голос, відданий за когось з них -- це голос за імперську росію проти України, that simple. Відповідно, всякий американський українець, який ще хоч місцями українець, якщо має хоч якісь залишки власної гідності, повинен би погодитися сам з собою як не назавжди, то на роки вперед робити все, щоби нинішня американська республіканська партія програла і розпалася до останнього. Голосувати лише за їхніх опонентів, підтримувати їхніх опонентів, у всіх своїх особистих рішеннях керуватися тим, щоби вони програли. Історія США знає приклади, як відносно компактні діаспори, усвідомивши свої інтереси в американській політиці, могли ставати помітною силою. Боюся, правда, наші люди тут на таке не здатні :(
І не треба згадувати, що он, серед демократів хтось теж колись не те сказав, або не так подивився. Що Байден не поспішав, Обама такий сякий, Клінтон,... Різниця величезна. Якісна. По-перше, так, звичайно, в кожній партії є якийсь розподіл, можна знайти респа, який щось правильно сказав і дема, який каже щось не те. Але будь-яке попарне порівняння зараз -- завжди не на користь республіканців. Щось не так скаже хтось з найлівіших конгресменів -- ще гіршу муть несе третина конгресменів справа. Десь висловиться на користь комуністів якийсь лівий журналіст чи активіст -- в рази гірше кажуть ведучі ідеологи радники президентів справа. Ну а такого, як кажуть і роблять самі президенти і лідери парламенту з республіканського боку від демократів за останні пару поколінь не було чути ні разу. По-друге, якщо дивитися не на слова, а на справи, на голосування і укази, то все ще гірше -- саме республіканці регулярно і послідовно працюють на кремль. Укази трампа -- не початок процесу, подивіться на голосування за посиланням на початку допису. Словом, всяка розмова про "що одні, що другі", "обидві сторони жахливі" і т. п. -- це все та ж сама суміш підлості з брехнею. В даному випадку, одна сторона -- звичайна неідеальна політична партія, з кращими і гіршими представниками і політичними моментами, а друга -- прямі і неприховані агенти кремля. Одному американцю допомогло таке пояснення: ми згодні, що гамбургери з Макдональдса -- гівно, але якщо вже треба щось зʼїсти, то краще той гамбургер, ніж справжній кізяк. Так і з партіями: демократи, багато в чому -- гімно метафоричне, але нинішні республіканці -- гімно справжнє, нерозбавлене і неприкрите.
Словом, якщо хтось каже, що він підтримує Україну і при цьому вважає нормальним голосувати за республіканців США, то це одне з трьох:
* Або брехня
* Або дурість
* Або підлість
Інших варіантів нема, всі сценарії -- суміш цих трьох. Прекрасно видно, що більшості республіканців плювати на Україну, а велика меншість прямо i неприховано виступає проти України, відверто підтримуючи москву. Ця меншість -- при владі, а більшість зробить все, щоби до цієї меншості хоч якось примазатися. Це не лише простигосподи, президент США, і його нарваний віцик. Це і весь республіканський Сенат, і вся Палата Представників. Голос, відданий за когось з них -- це голос за імперську росію проти України, that simple. Відповідно, всякий американський українець, який ще хоч місцями українець, якщо має хоч якісь залишки власної гідності, повинен би погодитися сам з собою як не назавжди, то на роки вперед робити все, щоби нинішня американська республіканська партія програла і розпалася до останнього. Голосувати лише за їхніх опонентів, підтримувати їхніх опонентів, у всіх своїх особистих рішеннях керуватися тим, щоби вони програли. Історія США знає приклади, як відносно компактні діаспори, усвідомивши свої інтереси в американській політиці, могли ставати помітною силою. Боюся, правда, наші люди тут на таке не здатні :(
І не треба згадувати, що он, серед демократів хтось теж колись не те сказав, або не так подивився. Що Байден не поспішав, Обама такий сякий, Клінтон,... Різниця величезна. Якісна. По-перше, так, звичайно, в кожній партії є якийсь розподіл, можна знайти респа, який щось правильно сказав і дема, який каже щось не те. Але будь-яке попарне порівняння зараз -- завжди не на користь республіканців. Щось не так скаже хтось з найлівіших конгресменів -- ще гіршу муть несе третина конгресменів справа. Десь висловиться на користь комуністів якийсь лівий журналіст чи активіст -- в рази гірше кажуть ведучі ідеологи радники президентів справа. Ну а такого, як кажуть і роблять самі президенти і лідери парламенту з республіканського боку від демократів за останні пару поколінь не було чути ні разу. По-друге, якщо дивитися не на слова, а на справи, на голосування і укази, то все ще гірше -- саме республіканці регулярно і послідовно працюють на кремль. Укази трампа -- не початок процесу, подивіться на голосування за посиланням на початку допису. Словом, всяка розмова про "що одні, що другі", "обидві сторони жахливі" і т. п. -- це все та ж сама суміш підлості з брехнею. В даному випадку, одна сторона -- звичайна неідеальна політична партія, з кращими і гіршими представниками і політичними моментами, а друга -- прямі і неприховані агенти кремля. Одному американцю допомогло таке пояснення: ми згодні, що гамбургери з Макдональдса -- гівно, але якщо вже треба щось зʼїсти, то краще той гамбургер, ніж справжній кізяк. Так і з партіями: демократи, багато в чому -- гімно метафоричне, але нинішні республіканці -- гімно справжнє, нерозбавлене і неприкрите.
no subject
Date: 2025-03-04 07:38 pm (UTC)no subject
Date: 2025-03-04 08:12 pm (UTC)no subject
Date: 2025-03-05 06:29 am (UTC)no subject
Date: 2025-03-05 02:24 pm (UTC)no subject
Date: 2025-03-05 05:14 pm (UTC)no subject
Date: 2025-03-09 09:16 pm (UTC)Американський американець ніколи не подолає своє республіканське коріння. Наприклад, людина усі предки й родичі якої є registered republicans не голосуватиме за демократів лише через один український пункт, а буде таким собі плутаним співчуваючим Україні республіканцем. Інакше приїздить вона скажімо на Різдво до батьків, починаються advent reflections і раптом з'ясовується що серед родини з'явився виборець за ворожу дем партію - станеться родинний скандал.
Щодо імігрантів, люди що декларують підтримку України рідко мають чисту українську ідентичність без ускладнень. Пересічний вболівальник за Україну це імігрант з загальною антирадянською позицією що має єврейську (проізраїльську) плюс російську (народився чи вчився в РСФСР) ідентичності і інколи ще віддалено українську (дружина в дитинстві трохи жила з батьками в Україні).
Вихідці безпосередньо з України з однією єдиною українською ідентичністю є скоріше виключеннями, бо в загальному випадку український емігрант це людьми з двома ідентичностями: це або український єврей, або український росіянин. Абстрактно ці групи людей проукраїнські, але додатковий фактор типу Трампа миттєво "екранує" українську ідентичність іншою. Українські євреї віддадуть перевагу політиці яка обіцятиме що Америка в якості голема втрутиться й вирішить ізраільські проблеми, а по українському питанні вони лише будуть плести якісь складні міркування типу що третєсортне майбутнє українців в російському напівконцлагері це краще що може статися з Україною. Українські росіяни будуть загадково з Україною лише перші моменти агресії, а згодом займуть якусь на перший погляд неосяжну позицію скепсису щодо України й вболівання за Росію. Насправді ця їхня картина мислення цілком послідовна: вони ніколи не приймуть що їхня культурна батьківщина (Росія) є тотальним лайном, й чіплятимуться за варіант, що батьківщина є лайном відносним, а в чомусь навіть членом вищої ліги - військовї.
no subject
Date: 2025-03-10 05:30 pm (UTC)Багатошаровість американської ідентичності я за 30+ з гаком років тут мав змогу спостерігати у всій її багатогранності :) Зокрема, наприклад, зауважу, що "відданість" партії, коли поколіннями голосують так, а не інакше, сильно перебільшена, легко міняють, як купа білокомірцевої публіки за 90-і-нульові переметнулася до демократів, так і серцевина блакитнокомірцевої забила на демократів і пішла в республіканці. Може, волатильність процесу не дуже: міняють раз з життя, а не багато, але то таке.
Ще на предмет дурості чи брехні (і самому собі теж) саме на питанні підтримки УКраїни -- вже давно не було зовнішньополітичного питання з _настільки_ сильною різницею в поглядах. Ті ж згадані питання антирадянськості чи проізраільськості,там різниця в позиціях партій, якщо придивится -- мінімальна, та і неясно, в який бік. Ідея, що республіканці були більш антирадянськими -- міф, придуманий Рейганом, який вдало зловив фотомомент про "take down this wall", а так -- і при Кеннеді, і при Джонсоні, і вже точно при Каретері позиція США була як мінімум не менш антирадянською, ніж при Ніксоні/Форді/Рейгані. А Буш-отець, так той, взагалі, розвалу сересер противився. З Ізраілем -- все те ж саме, може, риторика, трохи асиметричніша, але допомога вся та ж сама. І з Україною донедавна так само було... до трампа.
Та навіть у внутрішній політиці єдине питання, яке, можливо, настільки ж реально відрізняється між республіканцями і демократами -- питання абортів, все інше -- різниця якісна і непринципова. Ну, трошки -- податки, нехай.
Попереднє було про брехню і дурість. А підлість - вона в тому, що якщо хтось на тій стороні і підтримує Україну, але йому важливіші аборти чи податки, то було би зрозуміло, якби людина це казала вголос. Але ніт, вони ж where we go one we go all, якщо любимий вождь щось зробив, то вони слова не скажуть про те, що поведінка вождя хоч в чомусь не така. Які були -- відбрунькувлися в проджект Ліберті, а решта відкинула моральні пережитки майбутнього, та й по всьому.
no subject
Date: 2025-05-12 08:39 pm (UTC)Ще healthcare додай, а так все вірно.
no subject
Date: 2025-05-12 09:02 pm (UTC)no subject
Date: 2025-03-17 01:14 pm (UTC)— насмілюся стверджувати, що у світі всім на все пох.
Багатьом настільки пох, що і на самих себе пох. Доказ того — переважну більшість мумпістів навіть не хвилює -10%-вий колапс Dow.
Є дуже мала кількість проактивних людей, яким не пох — власне, їх ми і називаємо небайдужими.
Усіх інших треба ворушити. Поки ворушиш — деякі рухаються. Припинив ворушити — не рухаються.
— вона вже розпалася. Під час колапсу, скинула з себе правоцентричну частину, лишилася ультраправа, тобто, фашистська. Не боїмося цього слова, у середині 20-го століття усі ультраправі партії називалися саме так.
Дуже схоже на те, як зірка (у космосі) під час свого колапсу скидає з себе оболонку, і лишається тільки надщільне ядро.
І почалося це з 1990-х років «революції Ґінґріча» (ґуґлити по назві).
Але тут ще є один фактор. Наприклад, Портников має побоювання, що Дем партія також скине з себе лівоцентристську частину і лишиться ультраліва. З якою-небудь Оказією Кортез на чолі. Бо тільки ультраліва диктатура може опиратися диктатурі ультраправій.
— порівняння не на користь, але тут є суттєве заперечення.
Порівняння передбачає електоральні наслідки такого порівняння. Тобто,
довбойоб ляпає по телевізору дікую дічь
→ довбойоб пролітає на виборах
→ довбойоба власна партія «прокатує» на праймеріз
→ довбойоб вилітає з політики
→ довбойоб їде грати у гольф на фазенду у мордор-а-лаго
→ про довбойоба забувають.
Усього цього зараз нема.
no subject
Date: 2025-03-17 04:03 pm (UTC)Вибори 94-го року, ака "революція Ґінріча", я спостерігав з першого ряду, як тут кажуть: я тоді жив в Штатах в конкурентному окрузі, де вибрали республіканця. Ще і мав нещастя багато дивитися телевізор
Можна вважати, що мої електоральні симпатії почалися формуватися саме тоді, до того я не особливо замислювався на теми американської політики. Потім довший час мав цікаве роздвоєння особи: (озвучена) платгорма мені здавалася ближчою у республіканців, тим більше, в ті часи вони були набагато прийнятнішими. Але партія, як набір людей і способів поведінки, мені з того часу була ближча демократична. З часом, правда, республіканці свою платформу умудрилися перетворити теж в абсолютно неприйнятне невідомощо, тому ніякої роздвоєності більше нема.
А щодо того, що деми теж втратять нормальне крило -- дуже імовірно, і, імовірно, у них і вибору іншого нема. Тому що виборець, будь-який, правий/лівий/центральний, зараз стави настільки дурним, настільки імпульсивним, що ні на що, крім найтривіальнішого популізму він не ведеться.
В цьому місці я не знаю, чи то люди раніше були розумніші, чи дурніші менше голосували, а нинішній voter outreach вицілює саме дно, чи спосіб формування суспільної думки через ієрархію газет, поважних і універсальних, давав нормального виборця, а інформування суспільної думки через індівідуально підібрані послідовності відосіків і мемасіків дає отаке гівно...
Не знаю
no subject
Date: 2025-03-18 01:23 am (UTC)— абсолютно точне зауваження. Озвучена.
Але озвучена платформа у мусолінієвих фашистськів була не гірша.
Та й, якщо на те пішло, то і у лєніністів-сраліністів озвучена ідея побудови справедливого суспільства теж надбала велику кількість прихильників по всьому світу.
Саме так воно і працює:
* Чим далі озвучена платформа від реальності, тим більше примусу треба застосувати, щоб нав'язати її.
* Більше примусу — прямий шлях до поліцейської держави,
* а звідти — до тоталітарної диктатури.
— теж абсолютна правда.
До 1994 люмпенізоване дно не цікавилося от етімі вашими умнічаньями по телевізору. Люмпенізоване дно цікавилося:
1. більше їсти,
2. менше працювати,
3. і зовнішнього ворога, щоб виправдовувати власні невдачі.
Ну, прямо як у фільмі "Idiocracy".
Завдяки популістичним обіцянкам, мумпісти наобіцяли люмпену:
1. купу грошей
2. ненапряжні робочі місця, які займають іммігранти
А завдяки тому, що дно тупе і його легко обдурити, мумпісти показали їм пальцем на вигаданого ворога:
3. нац.меншини, секс.меншини, іммігрантів
Чим заохотили дно голосувати, чого дно раніше не робило.
no subject
Date: 2025-03-18 04:12 am (UTC)Я би сказав, не зауваження, а модифікатор.
А поза тим -- все так. Холєра, аж скучно, не можу нічого не просто заперечити, а і просто доповнити або переінакшити, майже тими самими словами думаю.
Одно, проблема, ніяких хороших виходів з цього я не бачу, навіть чисто теоретичних. Найоптимістичніший сценарій -- відміна демократії as we know it, але в цьому стільки своїх проблем і ризиків, що навіть не знаю...
no subject
Date: 2025-05-12 08:37 pm (UTC)Я, до речі, загуглив програму-1994, щоб не довіряти пам'яті.
https://en.wikipedia.org/wiki/Contract_with_America
Шматки цієї програми, до речі, Трамп і ко прям один в один копіюють - долой "waste, fraud and abuse" (DOGE, anyone?), скоротити державні програми, менше велферу, хай працюють, менше брати податків з міл'ярдерів, не штрафувати їх сильно в судах, не давати гроші ООН тощо.
Ні, там були розумні речі, типу term limits в Конгресі, але в цілому - same shit, different assholes.
Тут, схоже, не республіканці помінялися, а ти помудрішав! (Та, собсна, не тільки ти - якщо хтось знайде, що я писав в 90-х, то я буду набагато більше правіший, ніж зараз.)
P.S. Це, до речі, руйнує міф про те, що старі люди більш консервативні - є гіпотеза, що помітна частка більш ліберального електорату в США до старості просто не доживає.