Малий Ґорґан

Послухав сьогодні цікавий семінар про ро штучний інтелект a.k.a. AI. Вів чувак і прохвесор NYU, видно, добряче в темі, бо академічний сабатікал проводить фуллтайм працівником одної з топ айті компаній світу, так чи інакше, говорив файно і переконливо.
Короткий зміст: скорше за все, нам скоро гаплик, так чи інакше спричинений AI, хоча точно передбачити який саме гаплик, ми навряд чи зможемо, і взнаємо про нього, лише коли він уже станеться. Нас порятує лише приліт інопланетян, які все розрулять. Є ще фантастичний варіант -- що ми візьмемся за розум.
Трохи більше деталей: розвиток стається швидше, ніж ми собі думаємо. З ключових прогресивних досягнень останніх мовних моделей, кілька були незапланованими, а одне було "відкрите" зовнішніми юзерами після запуску в публічному просторі. Ми практично на грані того, що AI нас зможе перехитрити. Читай: мало що ми не зможемо обмежити доступ до потужних штучних інтелектів всяких поганюків, які ними зловживуть для руйнування структури суспільства, гірше -- AI буде робити речі, яких від неї не чекають навіть ті, хто є власником/оператором моделей. Скайнет вже майже тут, просто до нього ще Шварцнеґґера не підключили. А коли Скайнет буде уже зовсім тут, ми про це ще довго не знатимемо.
(мій) висновок: єдиний вихід -- неолуддизм. Добити москалів і братися за решту світу. Але народ не поведеться, тому пізно. Ще є надія, що, нарешті, довиведуть бактерії, які жеруть пластик, зокрема, ізоляцію. Стімпанк або дизельпанк, по ідеї, стабільніші за кіберпанк. Але будь який зі сценаріїв обов'язково супроводжуватиметься катаклізмами апокаліптичного масштабу. Треба докупити стволів і здобувати нову спеціальність. Але яку? Мої батьки вміли ефективно вести сільське господарство, тато, хай потрійний професор, вмів і шевцювати, і майструвати, і за худобою дивитися. А я хіба язиком молоти, ну, ще хліб пекти. Ех...