Малий Ґорґан

Яху підкинула допис про фаворитизм в сімʼях. Ну, про те, що, коли більше одної дитини, то хтось з дітей є фаворитом ("більше любимо", більше вибачаємо, надаємо перевагу і т. д.), а навіть якщо ні, то діти сприймають, що фаворитами є не вони, а брат/сестра. Але останнє то уже психологічні моменти, в реалі повної гомогенності не буває, так що, якщо у вас, скажімо, двоє дітей, то хтось один з них -- улюбленець. Я читав статтю в HuffPost, яка розповідає про статтю пари вчених з, of all places, Brigham Young University, яка, в свою чергу, є оглядовим мета-аналізом кількох десятків уже справжніх статей на тему. Сподіваюся, ніде з ідеологічних причин сильно не прибрехали, але не впевнений, в якому місці меседж втратив важливу компоненту. Я це до чого -- далі в статті наводяться дані про те, як буття фаворитом впливає на подальшу долю дитини. Кому цікаво, спробуйте вгадати: як відрізняється стан і майбутня доля дітей, які були фаворитами в родині? Щоби не було спойлерів, заховаю решту допису.
( Клацніть сюди, коли сформулюєте для себе відповідь і захочете читати далі )